картридж

КА́РТРИДЖ, а, ч.

1. Контейнер, признач. для розміщення та захисту фарбувальної стрічки або речовини в копіювальній та розмножувальній техніці.

Для невеликого офісу найбільше підходить чорно-білий лазерний принтер. Для великого офісу – якісний кольоровий лазерний або струминний зі знімним картриджем (з газ.);

У нас ви можете якісно та дешево заправити картриджі до лазерних принтерів усіх виробників (з мови реклами).

2. Цілісний і самодостатній змінний блок до приладу, пристрою і т. ін.

Картридж для води має звичайну циліндричну форму, в нього легко вмонтовується фільтр (із журн.);

Кожен картридж виготовлений так, щоб максимально співвідноситися з будь-якою ситуацією й бути ефективним при конкретному очищенні води (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картридж — ка́ртридж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. картридж — [картриедж] -джа, ор. -джеим, м. (на) -дж'і, мн. -дж'і, -дж'іў Орфоепічний словник української мови
  3. картридж — -а, ч. 1》 Те саме, що касета 3). 2》 Корпус для мікросхем, що містять комп'ютерну програму. 3》 Корпус для зберігання тонера. Великий тлумачний словник сучасної мови