картувати

КАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец.

1. Наносити на географічну карту певні специфічні ознаки – геологічні, мінералогічні, топографічні, геохімічні і т. ін.

Космічні знімання дають можливість точно визначити координати будь-яких точок земної поверхні на великих просторах, картувати великі території, вивчати рельєф місцевості (з наук.-попул. літ.);

Картувати виходи підземних вод на дні моря можна різними методами, застосовуючи їх у комплексі чи поетапно (з навч. літ.);

У Рівненській області обліковуватимуть та картуватимуть гнізда й гніздові території білих і чорних лелек та створять на основі цього каталог (з газ.).

2. розм. Ділити на смуги.

При смуговому розміщенні чистих парів поле картують (із журн.).