1. Словник української мови Грінченка

картувати

Картува́ти, -тую, -єш

гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картувати — КАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Наносити на географічну карту певні специфічні ознаки – геологічні, мінералогічні, топографічні, геохімічні і т. ін. Словник української мови у 20 томах