картярка

КАРТЯ́РКА, и, ж.

Жін. до картя́р.

Чує він, що є у царя дочка – велика картярка. Подумав собі: “Піду до неї бавитись у карти” (з казки);

Пристрасна картярка, вона вже не могла грати сама і лише просиджувала далеко за північ біля гравців, тішачи слух свій приємними картярськими вигуками і радіючи з якогось казусу (О. Афанасьєв-Чужбинський).