картярка
КАРТЯ́РКА, и, ж. Жін. до картя́р.
Чує він, що є у царя дочка — велика картярка. Подумав собі: «Піду до неї бавитись у карти» (Калин, Закарп. казки, 1955, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картярка — картя́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- картярка — КАРТЯ́РКА, и, ж. Жін. до картя́р. Чує він, що є у царя дочка – велика картярка. Подумав собі: “Піду до неї бавитись у карти” (з казки); Пристрасна картярка, вона вже не могла грати сама і лише просиджувала далеко за північ біля гравців... Словник української мови у 20 томах