карія
КА́РІЯ, ї, ж.
Рід деревних рослин родини горіхових, які ростуть у Північній Америці, Центральній та Східній Азії.
Карія має цінну міцну деревину, з якої виготовляють меблі, деталі машин тощо (з наук. літ.);
Найкраще карія росте на достатньо зволожених ґрунтах (з навч. літ.);
Олію з карії використовують у кондитерському виробництві (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Карія — Ка́рія іменник жіночого роду історичний регіон у Малій Азії Орфографічний словник української мови
- карія — -ї, ж. Рід деревних рослин родини горіхових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карія — ка́рія (від грец. κάρυον – горіх) рід деревних рослин родини горіхових. Поширені в Північній Америці, в Центральній та Східній Азії. Деякі види культивують. Горіхи деяких видів їстівні, олію горіхів використовують у кондитерській промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука