каса

КА́СА, и, ж.

1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів.

У багатих злото в касі (І. Франко);

Вікно було мале і високо від землі, щоби хто не закрався, бо в канцелярії стояла також каса (Б. Лепкий);

Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами (Ірина Вільде);

* Образно. Захарко, відводячи розбухлі од снігу кущі порічок, чалапає в глибокій завії до яблуньки, розчищає лопатою сніг, дістає заховану під нею касу з літерами (К. Гриб).

2. Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу.

В касі не можу взяти грошей, бо з порожнього не наллєш (М. Коцюбинський);

Кам'яними східцями Шелест спускається вниз, до станції вузькоколійки. Він бере в касі квитка (О. Донченко);

Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Л. Смілянський);

Ліворуч, у кутку, де звичайно перед поїздом нетерпляче мнуться в черзі до каси пасажири, не було вже нікогісінько (Б. Антоненко-Давидович);

На стіні, відразу навпроти віконця каси, красувалася стильна мозаїка, викладена з кольорового скла (Любко Дереш).

3. Готівка (установи, підприємства, особи і т. ін.).

Він заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка);

Переляканий шинкар надаремно сіпав до себе тремтячими руками ящик з касою (П. Колесник);

Каса дiдова в недбальствi, забув уже, з кого взяв грошi, з кого не взяв, – пiдморгує до молодиць, наспiвує (О. Гончар).

4. полігр. Скринька, поділена на комірки, в які розкладено друкарський шрифт за абеткою.

А в друкарні – льох. Лампи ледве блимають угорі над касами (В. Еллан-Блакитний);

Коли прибула з Стрятина друкарня Балабанів, він так захопився нею, що сам .. розташовував преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (З. Тулуб);

Вони зробили засідку в садку проти вікон квартири, де знаходилися друкарський верстат і каси зі шрифтом (Ю. Хорунжий).

(1) Депози́тна ка́са – касове відділення банківської установи, в якому приймають на зберігання готівку та цінності.

Приймаючи вклади на зберігання срібною монетою, депозитна каса видавала на відповідні суми депозитні квитки (з наук.-попул. літ.);

Свої заощадження Мирон Іванович зберігав у депозитній касі (із журн.);

(2) Оща́дна ка́са – установа, куди вносять гроші для зберігання.

Він мав п'ять тисяч ринських в ощадній касі (І. Франко);

– Зараз же йдіть до своїх. А завтра ранком занесіть [гроші] до ощадної каси, – сьогодні пізно (В. Винниченко);

Раптом його наздоганяє завідувач ощадної каси, що пописував до газети про вклади трудящих і частенько бував у редакції (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каса — ка́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каса — Ка́са. 1. Установа, де видають і приймають гроші. ● Каса пожичкова і щаднича - ощадна каса. Каса закладає ся на то, аби приймати від людий гроші до своєї каси на процент і таким чином осягнути се, щоб всі гроші в громаді... Українська літературна мова на Буковині
  3. каса — Скарбниця, сейф; (кредитова) кредитівка; (ощадна) ощадкаса, ЖМ. банк. Словник синонімів Караванського
  4. каса — [каса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. каса — -и, ж. 1》 Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. 2》 Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. каса — Скарбниця, щадниця, грошівка Словник чужослів Павло Штепа
  7. каса — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. каса — (англ. сash/pay desk) 1. готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. 3. рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. Економічний словник
  9. каса — ка́са (італ. cassa, від лат. capsa – сховище, скриня) 1. Готівка на підприємстві, в організації для розрахунків по заробітній платі тощо. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах і в організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. каса — Ка́са, -си, -сі; ка́си, кас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. каса — КА́СА, и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. У багатих злото в касі (Фр., XIII, 1954, 181); Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами (Вільде, Троянди.., 1961, 287). Словник української мови в 11 томах
  12. каса — рос. касса 1. Структурний підрозділ на підприємствах, в організаціях, установах, банках, де зберігається готівка. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах, в організаціях, установах. Eкономічна енциклопедія
  13. каса — (італ.) Назва італійського житлового будинку (порівн. коза). Архітектура і монументальне мистецтво
  14. каса — Каса, -си ж. Касса. Словник української мови Грінченка