каса
ка́са
-и, ж.
1》 Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця.
2》 Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу.
3》 Назва кредитної установи, організації.
Валютна каса — сукупність валютних коштів, що утворилася в розпорядженні країни.
Депозитна каса — відділення банку, яке приймає на зберігання готівку та цінності.
Каса взаємодопомоги — громадська кредитна установа, що створюється на добровільних засадах.
Операційна каса — структурний підрозділ банків, який провадить операції з касового обслуговування клієнтів.
Ощадна каса — установа, куди вносять гроші для зберігання.
Прибуткова каса — каса банку, яка приймає від юридичних осіб платежі у вигляді готівки.
4》 Грошова наявність (установи, підприємства, особи тощо).
5》 друк. Скринька, поділена на комірки, по яких розкладено друкарський шрифт за абеткою.
Значення в інших словниках
- каса — ка́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каса — Ка́са. 1. Установа, де видають і приймають гроші. ● Каса пожичкова і щаднича - ощадна каса. Каса закладає ся на то, аби приймати від людий гроші до своєї каси на процент і таким чином осягнути се, щоб всі гроші в громаді... Українська літературна мова на Буковині
- каса — Скарбниця, сейф; (кредитова) кредитівка; (ощадна) ощадкаса, ЖМ. банк. Словник синонімів Караванського
- каса — [каса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
- каса — Скарбниця, щадниця, грошівка Словник чужослів Павло Штепа
- каса — КА́СА, и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів. У багатих злото в касі (І. Франко); Вікно було мале і високо від землі, щоби хто не закрався, бо в канцелярії стояла також каса (Б. Словник української мови у 20 томах
- каса — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- каса — (англ. сash/pay desk) 1. готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. 3. рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. Економічний словник
- каса — ка́са (італ. cassa, від лат. capsa – сховище, скриня) 1. Готівка на підприємстві, в організації для розрахунків по заробітній платі тощо. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах і в організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
- каса — Ка́са, -си, -сі; ка́си, кас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каса — КА́СА, и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. У багатих злото в касі (Фр., XIII, 1954, 181); Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами (Вільде, Троянди.., 1961, 287). Словник української мови в 11 томах
- каса — рос. касса 1. Структурний підрозділ на підприємствах, в організаціях, установах, банках, де зберігається готівка. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах, в організаціях, установах. Eкономічна енциклопедія
- каса — (італ.) Назва італійського житлового будинку (порівн. коза). Архітектура і монументальне мистецтво
- каса — Каса, -си ж. Касса. Словник української мови Грінченка