карієс
ка́рієс
каріоз, -у, ч., мед.
Патологічний процес руйнування кісткової тканини на обмеженій ділянці.
Карієс зуба — руйнування тканини кістки зуба внаслідок запально-дистрофічних процесів, що відбуваються в них; костоїда.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карієс — ка́рієс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карієс — ка́рієс (від лат. caries – гниття) руйнування тканини кістки в людини й хребетних тварин; виникає внаслідок запально-дистрофічних процесів (напр., при остеомієліті, туберкульозі, сифілісі тощо). Поширеним є К. зубів, при якому руйнуються тверді тканини зуба. Інша назва – костоїда. Словник іншомовних слів Мельничука
- карієс — Захворювання, що відзначається руйнуванням емалі і дентину зубів; в утворенні к. значну роль відіграє авітаміноз. Універсальний словник-енциклопедія
- карієс — КА́РІЄС, КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), КОСТОЇДА (народні назви). Словник синонімів української мови
- карієс — КА́РІЄС, КАРІО́З, у, ч., мед. Руйнування тканини кістки, зуба внаслідок запально-дистрофічних процесів, що відбуваються в них; костоїда. Словник української мови в 11 томах