1. Українська літературна мова на Буковині

каса

Ка́са.

1. Установа, де видають і приймають гроші.

● Каса пожичкова і щаднича - ощадна каса. Каса закладає ся на то, аби приймати від людий гроші до своєї каси на процент і таким чином осягнути се, щоб всі гроші в громаді, що даремнісенько лежать в скринях, несли тим людям процент, а щоб другим знов була з них поміч (См.-Стоцький, Порадник, 4-5); От з того то гуртка людий повстали в селі перші товариства, читальня, Січ, а вкінци і каса пожичкова і щаднича систему Райфайзена (Товариш, 1908, 127).

2. У сполуч. каса желізна - сейф. Начальник повідомляє старшину, що запомогу з фонду краєвого отримав в уряді податковім, так що треба тепер справити желізну касу і книжки до каси. Ухвалено, щоб купити таку касу желізну, аби в ній могли помістити ся всі книжки касові (См.-Стоцький, Порадник, 33)

// пол. kasa oszczędności — ощадна каса, kasa ogniotrwała (pancerna) — вогнетривка шафа, сейф.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каса — ка́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каса — Скарбниця, сейф; (кредитова) кредитівка; (ощадна) ощадкаса, ЖМ. банк. Словник синонімів Караванського
  3. каса — [каса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  4. каса — -и, ж. 1》 Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. 2》 Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каса — Скарбниця, щадниця, грошівка Словник чужослів Павло Штепа
  6. каса — КА́СА, и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів. У багатих злото в касі (І. Франко); Вікно було мале і високо від землі, щоби хто не закрався, бо в канцелярії стояла також каса (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. каса — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. каса — (англ. сash/pay desk) 1. готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. 3. рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. Економічний словник
  9. каса — ка́са (італ. cassa, від лат. capsa – сховище, скриня) 1. Готівка на підприємстві, в організації для розрахунків по заробітній платі тощо. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах і в організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. каса — Ка́са, -си, -сі; ка́си, кас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. каса — КА́СА, и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. У багатих злото в касі (Фр., XIII, 1954, 181); Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами (Вільде, Троянди.., 1961, 287). Словник української мови в 11 томах
  12. каса — рос. касса 1. Структурний підрозділ на підприємствах, в організаціях, установах, банках, де зберігається готівка. 2. Рахунок бухгалтерського обліку, на якому відображають рух коштів на підприємствах, в організаціях, установах. Eкономічна енциклопедія
  13. каса — (італ.) Назва італійського житлового будинку (порівн. коза). Архітектура і монументальне мистецтво
  14. каса — Каса, -си ж. Касса. Словник української мови Грінченка