1. Словник української мови у 20 томах

касаційний

КАСАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр.

Стос. до касації, пов'язаний з нею.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду – до суду вищої інстанції в касаційному порядку (з наук. літ.);

Суміщення апеляційного і касаційного порядків розв'язання скарг без чіткої градації цих процесів спричинило повну розгубленість серед юристів (з публіц. літ.);

На сьоме березня було призначене засідання касаційного департаменту сенату по розгляду скарги учасників демонстрації (В. Канівець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. касаційний — касаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. касаційний — -а, -е, юр. Стос. до касації, пов'язаний з нею. Касаційна скарга — прохання, заява про перегляд та скасування вироку суду. Касаційна інстанція — суд, що розглядає справи за касаційними скаргами та протестами на вироки й ухвали суду першої інстанції... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. касаційний — Касаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. касаційний — КАСАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до касації, пов’язаний з нею. Існуючі в буржуазних країнах суди першої інстанції, апеляційні суди, касаційні суди становлять.. юридичний лабіринт (Рад. суд, 1951, 58). Словник української мови в 11 томах