касація

КАСА́ЦІЯ, ї, ж., юр.

1. Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону.

Та Казанок на апеляцію, на касацію – поле у заставу віддав, жінку злиднями в могилу загнав, а все ж довгий час не здавався... (Є. Кротевич);

– Мені б присудили, доктор, таку зозульку, – сідаючи в трамвай, мовив Грак, – я б ніколи не подавав на касацію (О. Чорногуз).

2. розм. Те саме, що Касаці́йна ска́рга (див. ска́рга).

Організаційне оформлення судових інстанцій створює проблему складних взаємин між суддями конкретної судової установи, до якої направлятиметься апеляція чи касація (з наук.-попул. літ.);

На відміну від колишньої касації, в апеляційному перегляді повинен бути журнал судового засідання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

касація — каса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
касація — Скасування; (на вирок) скарга, заява, апеляція, протест, г. відклик. Словник синонімів Караванського
касація — -ї, ж., юр. 1》 Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону. 2》 розм. Скарга, заява про перегляд судової ухвали, вироку. Написати касацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
касація — (від нім. Каssation — серенада) — інструментальний ансамблевий твір типу сюїти для виконання просто неба, подібно дивертисменту або серенаді. Зразки К. створили Й.Гайдн і В.А.Моцарт. Словник-довідник музичних термінів
касація — каса́ція (лат. cassatio – скасування, знищення, від casso – розбиваю, руйную) 1. Форма оскарження і перевірки вищестоящим судом рішень, вироків, ухвал чи постанов суду, які ще не набрали законної сили. Див. також апеляція. Словник іншомовних слів Мельничука
касація — Звертання до суду найвищої інстанції у випадку наявності порушень і відступів від законності у розгляді певної справи судом нижчого ступеня. Універсальний словник-енциклопедія
касація — Каса́ція, -ції, -цією; -са́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
касація — КАСА́ЦІЯ, ї, ж., юр. 1. Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону. Та Казанок на апеляцію, на касацію — поле у заставу віддав, жінку злиднями в могилу загнав, а все ж довгий час не здавався… (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
касація — рос. кассация 1. Перегляд, скасування, відміна судового рішення нижчої судової інстанції, яке ще не набрало сили закону, вищою судовою інстанцією у зв'язку з порушеннями законів або недотриманням правил судочинства. Eкономічна енциклопедія