1. Словник української мови у 20 томах

каска

КА́СКА, и, ж.

Захисний металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі і т. ін.

Трохи згодом нап'яли на його [нього] мундир.., каску (Панас Мирний);

Промінь ліхтарика ковзав по машині і освітлював непорушні постаті солдат у касках (Григорій Тютюнник);

Там, куди опускалася панель, стояли двоє монтажників у брезентових робах і в касках (В. Нестайко);

* Образно. Встають i вiдходять в легенду Пророки завiтiв нових. І ризи у них iз брезенту i каски, як нiмби, у них (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каска — ка́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каска — [каска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
  3. каска — Каска — helmet — Helm — захисний головний убір широко використовуваний на гірничих роботах. Виготовляється, як правило, з термореактивних пластмас. Гірничий енциклопедичний словник
  4. каска — -и, ж. Металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каска — Шолом, див. шишак, шлем Словник чужослів Павло Штепа
  6. каска — И, ж. 1. Шапка. 2. Лисина. Словник сучасного українського сленгу
  7. каска — КА́СКА, и, ж. Металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі та ін. Трохи згодом нап’яли на його мундир.. Словник української мови в 11 томах