1. Словник української мови у 20 томах

касування

КАСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. касува́ти.

Гетьманові належить помилування засуджених, полегшення кари й загальне прощання зроблених карних учинків з касуванням проти них переслідування й визволення їх від суду й кар (В. Винниченко);

Користуючись підтримкою царського уряду, православна ієрархія домагалася повного касування наслідків унії на контрольованій нею території (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. касування — касува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. касування — -я, с. Дія за знач. касувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. касування — Касува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. касування — КАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. касува́ти. Словник української мови в 11 томах