каструля
КАСТРУ́ЛЯ, і, ж.
Металевий посуд (перев. циліндричної форми) з однією-двома ручками і кришкою, в якому варять страви.
Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників і почала по одному кидати їх в каструлю (І. Сенченко);
На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря (Д. Ткач);
Вночі приходив Григорій, гучно тупотів ногами, гримів каструлями, відшукуючи захололу вечерю (П. Загребельний);
Біля порогів джмелями гули мідні лискучі примуси, на яких щось смачно булькало в пузатих каструлях і шкварчало на чорних, закіптюжених сковорідках (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каструля — кастру́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каструля — -і, ж. Металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каструля — І, ж., муз. Барабан. Словник сучасного українського сленгу
- каструля — (-і) ж.; мол. Голова. Словник жарґонної лексики української мови
- каструля — Кастру́ля, -лі, -лею; кастру́лі, кастру́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каструля — КАСТРУ́ЛЯ, і, ж. Металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страви. На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря (Ткач, Крута хвиля, 1956, 77); Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу... Словник української мови в 11 томах