1. Словник української мови в 11 томах

каструля

КАСТРУ́ЛЯ, і, ж. Металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страви.

На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря (Ткач, Крута хвиля, 1956, 77);

Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників і почала по одному кидати їх в каструлю (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каструля — кастру́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каструля — -і, ж. Металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каструля — КАСТРУ́ЛЯ, і, ж. Металевий посуд (перев. циліндричної форми) з однією-двома ручками і кришкою, в якому варять страви. Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла... Словник української мови у 20 томах
  4. каструля — І, ж., муз. Барабан. Словник сучасного українського сленгу
  5. каструля — (-і) ж.; мол. Голова. Словник жарґонної лексики української мови
  6. каструля — Кастру́ля, -лі, -лею; кастру́лі, кастру́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)