каталонці

КАТАЛО́НЦІ, ів, мн. (одн. катало́нець, нця, ч.; катало́нка, и, ж.).

Жителі Каталонії.

У Англії високодержавникам завдають мороки шотландці й уельсці, в Іспанії – баски й каталонці, в маленькій Бельгії – фламандці й валлони (Б. Антоненко-Давидович);

Було нас тоді двісті вісімдесят чоловік, окрім русинів, ще генуезці, каталонці, сицилійці, провансальці, кандіоти й московитяни (Валерій Шевчук);

Через який там час поплив той каталонець із усяким крамом до Олександрії; він привіз у подарунок султанові кілька виборних соколів (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).