каталь
КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм.
Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, візком.
На горні заглухли сопла, в кауперах не стугонів газ, внизу каталі не брязкали вагонетками (С. Чорнобривець);
На сучасному підприємстві ручна праця чавунників, каталів та ін. була повністю замінена роботою механізмів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каталь — ката́ль іменник жіночого роду робітник розм. Орфографічний словник української мови
- каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна метал. Укр., 1957, 88). Словник української мови в 11 томах