каталь
КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою.
Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна метал. Укр., 1957, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каталь — ката́ль іменник жіночого роду робітник розм. Орфографічний словник української мови
- каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, візком. На горні заглухли сопла, в кауперах не стугонів газ, внизу каталі не брязкали вагонетками (С. Словник української мови у 20 томах