каталізатор
КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч., хім.
1. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється.
Найчастіше каталізатор перебуває в твердому стані, а реагенти і продукти реакції – в рідкому або газоподібному (з наук. літ.);
У природних біологічних системах ферменти виконують функцію каталізаторів (з наук.-попул. літ.);
– Єдине, що я визначив абсолютно точно: навіть незначні домішки органічних речовин зводять нанівець усі досліди, бо вуглець виступає як небажаний каталізатор (М. Дашкієв).
2. перен. Те, що впливає на зміну активності певного процесу чи дії.
Друзі, з тих, що ними фактично ніколи не були, стали каталізаторами в процесі й до того неугавному (Олекса Ізарський);
Мрійники – каталізатори майбутнього. Не жаліючи себе, вони поривають сучасників у невідомість, бо знають – лише стріла в польоті досягає мети (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- каталізатор — каталіза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каталізатор — [катал'ізатор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- каталізатор — -а, ч. 1》 Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються. 2》 перен. Про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каталізатор — Речовина, що збільшує швидкість хіміч. реакції, сама в реакцію не вступає; механізм дії к. різний, найчастіше селективний (напр., ензими). Універсальний словник-енциклопедія
- каталізатор — КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізаторами служать тонкоподрібнені метали (Заг. Словник української мови в 11 томах