каталізатор
КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється.
Найчастіше каталізаторами служать тонкоподрібнені метали (Заг. хімія, 1955, 173);
Швидкість хімічних реакцій регулюється особливими речовинами, що звуться каталізаторами (Рад. Укр., 19.VIII 1965, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каталізатор — каталіза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каталізатор — [катал'ізатор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- каталізатор — -а, ч. 1》 Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються. 2》 перен. Про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каталізатор — КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч., хім. 1. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізатор перебуває в твердому стані, а реагенти і продукти реакції – в рідкому або газоподібному (з наук. Словник української мови у 20 томах
- каталізатор — Речовина, що збільшує швидкість хіміч. реакції, сама в реакцію не вступає; механізм дії к. різний, найчастіше селективний (напр., ензими). Універсальний словник-енциклопедія