каталіз

КАТА́ЛІЗ, у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів.

Під каталізом розуміють явище збудження або зміни швидкості хімічної реакції в присутності речовин (каталізаторів) , які, багато разів вступаючи у проміжну хімічну взаємодію з учасниками реакції, відновлюють після кожного циклу свій хімічний склад (Знання.., 9, 1968, 10);

Важливих наслідків досягнуто вченими України в галузі хімії, зокрема електрохімії, хімії ізотопів.., каталізу тощо (Рад. Укр., 18.Х 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каталіз — ката́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каталіз — -у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Гетерогенний каталіз — каталіз, за якого реагенти та каталізатор перебувають у різних фазах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч., хім. Збудження хімічних реакцій або зміна їх швидкості під впливом каталізаторів. Гомогенним каталізом називають такий каталіз, у процесі якого складники сировини та каталізатор перебувають в одному агрегатному стані... Словник української мови у 20 томах
  4. каталіз — ката́ліз (від грец. κατάλυσις – руйнування) зміна швидкості хімічних реакцій в присутності каталізаторів. Застосовують у виробництві аміаку, сірчаної і азотної кислот, каучуку, синтетичних смол і пластмас тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. каталіз — Зміна швидкості хіміч. реакції, спричинена дією каталізатора; має дуже вел. значення при проведенні хіміч. (особливо у промисловості) і біохіміч. реакцій. Універсальний словник-енциклопедія