каталіз

ката́ліз

-у, ч.

Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів.

Гетерогенний каталіз — каталіз, за якого реагенти та каталізатор перебувають у різних фазах.

Гомогенний каталіз — каталіз, за якого реагенти та каталізатор перебувають в однаковій фазі.

Мембранний каталіз — каталіз, що ґрунтується на вибірковому перенесенні однієї з речовин, що беруть участь у реакції, крізь мембрану, яка є каталізатором.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каталіз — ката́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч., хім. Збудження хімічних реакцій або зміна їх швидкості під впливом каталізаторів. Гомогенним каталізом називають такий каталіз, у процесі якого складники сировини та каталізатор перебувають в одному агрегатному стані... Словник української мови у 20 томах
  3. каталіз — ката́ліз (від грец. κατάλυσις – руйнування) зміна швидкості хімічних реакцій в присутності каталізаторів. Застосовують у виробництві аміаку, сірчаної і азотної кислот, каучуку, синтетичних смол і пластмас тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каталіз — Зміна швидкості хіміч. реакції, спричинена дією каталізатора; має дуже вел. значення при проведенні хіміч. (особливо у промисловості) і біохіміч. реакцій. Універсальний словник-енциклопедія
  5. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Під каталізом розуміють явище збудження або зміни швидкості хімічної реакції в присутності речовин (каталізаторів) , які... Словник української мови в 11 томах