катедра
КАТЕ́ДРА, и, ж., зах.
Те саме, що ка́федра.
Асистентом катедри сільського господарства тов. Краснояружським був колишній соратник Болбочана (І. Багряний);
Подав заяву на катедру літератури в нововідкритому факультеті української мови та літератури в російській вищій школі на південних українських землях (В. Барка);
Вигоріло в Чернігові все старе місто, стояла тільки катедра архієпископа чернігівського, яку ледве загасили, та ще кілька кам'яниць (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катедра — Кате́дра: — головний костел у латинському обряді у певній місцевості [51] Словник з творів Івана Франка
- катедра — <сов. КАФЕДРА>, (для промов) підвищення, поміст, трибуна, (у храмі) амбона, амвон, г. проповідальниця; (храм) <�ка-' тедральний> собор. Словник синонімів Караванського
- катедра — див. кафедра Словник церковно-обрядової термінології
- катедра — -и, ж., зах. Кафедра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катедра — кате́дра 1. Кафедральний римо-католицький собор у Львові (м, ср, ст) 2. спеціальне дерев'яне підвищення для лектора; кафедра (ст): Коли о. Гушалевич входив до кляси, то підходив до катедри і клав на ній циліндер дном до катедри (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- катедра — Підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді; собор, соборна церква Словник застарілих та маловживаних слів
- катедра — Кате́дра, -ри; -те́дри, -те́др (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- катедра — КАТЕ́ДРА, и, ж., зах. Кафедра. Словник української мови в 11 томах
- катедра — Катедра, -ри ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов. Словник української мови Грінченка