категорія

КАТЕГО́РІЯ, ї, ж.

1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності.

Цілісність і єдність явищ матеріального світу, їхній універсальний зв'язок і закономірний рух можуть бути адекватно відображені в системі категорій (з наук. літ.);

Я мушу думати ясними категоріями й казати правду у вічі, щоб не робити зайвих ілюзій (У. Самчук);

Час – не вмістилище, не функція, не фікція. Це реально існуюча категорія (О. Бердник);

Категорії матеріалістичної діалектики мають онтологічний зміст і одночасно виконують гносеологічні функції (В. Русанівський).

2. наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. або їх важливу спільну ознаку.

Граматичний рід становить категорію, яка значною мірою виражає морфологічну природу іменника і є однією з визначальних граматичних особливостей його як частини мови (з наук. літ.);

Надто поширене застосування терміна може призвести – і призводить – до того, що в категорію історичних пісень відносять усі пісні взагалі (М. Рильський);

Розуміння вартості як економічної категорії не вийшло на рівень природознавчих наук – і, мабуть, саме це стало головною причиною трагедії (М. Руденко);

То вже була вища математика, яка, за словами Сани, лише перешкоджає людям, що мислять арифметичними категоріями (В. Шкляр).

3. Група осіб, предметів, явищ, об'єднаних спільністю яких-небудь ознак.

Характеризував [Ясько] заробітки .. садівників і різних категорій того дрібного зарібного люду, що заселював промислову частину Дрогобича (І. Франко);

// Особа, предмет або явище, піддані певній класифікації.

Національне почуття не являє собою постійної, точно визначеної якісної категорії, як, приміром, кількість кісток у людському організмі, – воно залежить від розумового стану тої чи тої людини та від її культурного розвитку (Б. Антоненко-Давидович);

Людей він розподіляв на дві категорії: добрих янголів і лихих демонів (В. Домонтович);

Пшениця навряд чи й родила колись на цій землі третьої категорії (В. Кучер).

△ (1) Важка́ вагова́ катего́рія <�Важка́ вага́>, спорт. – вагова категорія спортсменів силових видів спорту (борців, боксерів, штангістів і т. ін.) з вагою тіла не менше ніж 86 кг.

Бокс – це спорт досить жорсткий, тим більше у важкій вазі (із журн.);

Українські самбісти мали дуже серйозних супротивників, адже важка вагова категорія завжди має потужних борців (з газ.);

Валю́та пе́ршої катего́рії див. валю́та;

(2) Грамати́чна катего́рія, лінгв. – найабстрактніше поняття, яке об'єднує низку співвідносних граматичних значень, що мають своє вираження у відповідних формальних показниках.

Граматична категорія інтегрує слова в частини мови або завдяки протиставленню форм слова дозволяє виразити певні зафіксовані мовою відношення (з наук. літ.);

(3) Катего́рія істо́т – неісто́т, лінгв. – класифікаційна (несловозмінна) морфологічна категорія іменників, що вказує на належність названого предмета до розряду істот (назви осіб і тварин) або до розряду неістот (назви конкретних неживих предметів, рослин, абстрактних понять тощо).;

Займенниковим іменникам, які становлять підклас іменників, властиві категорії відмінка, числа й роду і, крім того, чітко виявлена категорія істот – неістот (з навч. літ.);

(4) Катего́рія ста́ну, лінгв.:

а) те саме, що стан³ 6.

Граматична категорія стану служить для вираження взаємовідношення між суб'єктом і об'єктом дії. Вона властива тільки перехідним дієсловам (з наук. літ.);

б) лексико-граматичний розряд, що об'єднує слова (предикативні прислівники, безособово-предикативні слова і т. ін.), які вживаються у функції головного члена безособового речення.

Глибоко емоційні твори Т. Г. Шевченка дають зразки майстерного використання слів категорії стану. Особливо часто поет звертається до таких насичених чуттєвим значенням слів, як страшно, тяжко, боляче, соромно, жаль та ін. (з наук. літ.);

(5) Легка́ вагова́ катего́рія <�Легка́ вага́>, спорт. – вагова категорія спортсменів силових видів спорту (борців, боксерів, штангістів і т. ін.) з вагою тіла не менше ніж 61 кг.

Ніхто серйозно не сприйме ідеї боксерського поєдинку між боксером-важковиком і боксером легкої ваги (із журн.);

(6) Напівважка́ вагова́ катего́рія <�Напівважка́ вага́>, спорт. – вагова категорія спортсменів силових видів спорту (борців, боксерів, штангістів і т. ін.) з вагою тіла не менше ніж 79 кг.

Нашому спортсмену вдалося встановити світовий рекорд для штангістів напівважкої ваги (з газ.);

(7) Сере́дня вагова́ катего́рія <�Сере́дня вага́>, спорт. – вагова категорія спортсменів силових видів спорту (борців, боксерів, штангістів і т. ін.) з вагою тіла не менше ніж 72 кг.

– А ти моцний, Сергiю. З задатками атлета середньої ваги (О. Гончар);

(8) Таксономі́чна катего́рія – поняття, що застосовується в таксономії для позначення супідрядних груп об'єктів.

Таксономічні категорії безпосередньо характеризують не конкретні об'єкти класифікації, а тільки спосіб її побудови (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. категорія — катего́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. категорія — Різновид, розряд, ранґ|а|, група, кляса <�клас>, тип, вид, рід, ґатунок, сорт, сімейство, родина, сім'я, масть. Словник синонімів Караванського
  3. категорія — [катеигор'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. категорія — -ї, ж. 1》 філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Категорія часу. Категорія причини. 2》 наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. категорія — Гатунок, відміна, поділ, виділ, див. рід, розряд, сорт, різновид Словник чужослів Павло Штепа
  6. категорія — катего́рія (від грец. κατηγορία – обвинувачення; ознака) 1. філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. категорія — Філософське поняття, яке означає: форми визначення буття самого по собі (Арістотель); апріорні поняття чистого розуму, які упорядковують досвід (к. інтелекту — І. Канта) Універсальний словник-енциклопедія
  8. категорія — Катего́рія, -рії, -рією; -го́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. категорія — КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Словник української мови в 11 томах
  10. категорія — рос. категория розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. Eкономічна енциклопедія