категорія
КАТЕГО́РІЯ, ї, ж.
1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності.
Матерія є філософська категорія для означення об’єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них (Ленін, 14, 1949, 112);
Категорія часу; Категорія причини.
2. наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. або їх важливу спільну ознаку.
Маркс уперше розкрив зміст та історичний характер вартості як економічної категорії, що виражає виробничі відносини (Ком. Укр.. 6, 1966, 21);
Граматичний рід становить категорію, яка значною мірою виражає морфологічну природу іменника і є однією з визначальних граматичних особливостей його як частини мови (Мовозн., XVIII, 1963, 35).
∆ Грамати́чна катего́рія — найбільш абстрактне поняття, яке об’єднує ряд співвідносних граматичних значень, що знаходять своє вираження у відповідних формальних показниках.
3. Група, розряд однорідних предметів, осіб або явищ, що відрізняється від інших певними ознаками.
Характеризував [Ясько] заробітки.. садівників і різних категорій того дрібного зарібного люду, що заселював промислову частину Дрогобича (Фр., IV, 1950, 208);
Пшениця навряд чи й родила колись на цій землі третьої категорії (Кучер, Трудна любов, 1960, 197);
Дальше поліпшення добробуту всіх категорій трудящих — найважливіший підсумок післявоєнного розвитку радянського суспільства (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 32);
Альпініст першої категорії.
Значення в інших словниках
- категорія — катего́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- категорія — Різновид, розряд, ранґ|а|, група, кляса <�клас>, тип, вид, рід, ґатунок, сорт, сімейство, родина, сім'я, масть. Словник синонімів Караванського
- категорія — [катеигор'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- категорія — -ї, ж. 1》 філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Категорія часу. Категорія причини. 2》 наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- категорія — Гатунок, відміна, поділ, виділ, див. рід, розряд, сорт, різновид Словник чужослів Павло Штепа
- категорія — КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Словник української мови у 20 томах
- категорія — катего́рія (від грец. κατηγορία – обвинувачення; ознака) 1. філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
- категорія — Філософське поняття, яке означає: форми визначення буття самого по собі (Арістотель); апріорні поняття чистого розуму, які упорядковують досвід (к. інтелекту — І. Канта) Універсальний словник-енциклопедія
- категорія — Катего́рія, -рії, -рією; -го́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- категорія — рос. категория розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. Eкономічна енциклопедія