категорія

Значення в інших словниках

1. категорія — КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Словник української мови у 20 томах
2. категорія — -ї, ж. 1》 філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Категорія часу. Категорія причини. 2》 наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. категорія — Філософське поняття, яке означає: форми визначення буття самого по собі (Арістотель); апріорні поняття чистого розуму, які упорядковують досвід (к. інтелекту — І. Канта) Універсальний словник-енциклопедія
4. категорія — [катеигор'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
5. категорія — катего́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
6. категорія — КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Словник української мови в 11 томах
7. категорія — Різновид, розряд, ранґ|а|, група, кляса <�клас>, тип, вид, рід, ґатунок, сорт, сімейство, родина, сім'я, масть. Словник синонімів Караванського
8. категорія — Гатунок, відміна, поділ, виділ, див. рід, розряд, сорт, різновид Словник чужослів Павло Штепа
9. категорія — катего́рія (від грец. κατηγορία – обвинувачення; ознака) 1. філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
10. категорія — Катего́рія, -рії, -рією; -го́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)