1. Словник української мови у 20 томах

катма

КАТМА́, КАТМА́Є, пред., кого, чого, розм.

Те саме, що нема́.

– Чи ти ж хоч сорочку перемінив, чи, мабуть, у тебе й сорочки катмає? – трохи згодом питає мати (Панас Мирний);

От зійшлися ми та й балакаємо: а давай будемо лічити панову землю, коли своєї катма (С. Васильченко);

А де ж наживи дух витає, Де загрібають обома Під себе, звісно, всякий знає, Що там ладу уже катма (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катма — катма́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. катма — розм. Нема, немає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катма — НЕМА́Є (НЕМА́) предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́ (КАТМА́Є рідко) розм., ЧОРТМА́ (ЧОРТМА́Є рідко) розм., ТРЯСЦЯМА́ розм. рідко, БІ́ГМА́ заст. Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався. Словник синонімів української мови
  4. катма — КАТМА́, КАТМА́Є, розм. Нема, немає. — Та й грошей у мене тепер катма, — бідкається Грицько (Мирний, І, 1949, 275); А де ж наживи дух витає, Де загрібають обома Під себе, звісно, всякий знає, Що там ладу уже катма (Воскр., З перцем!... Словник української мови в 11 томах