катма

КАТМА́, КАТМА́Є, розм. Нема, немає.

— Та й грошей у мене тепер катма, — бідкається Грицько (Мирний, І, 1949, 275);

А де ж наживи дух витає, Де загрібають обома Під себе, звісно, всякий знає, Що там ладу уже катма (Воскр., З перцем!,1957, 104);

[Пріська:] Не бачить, що тут здоровля того давно катмає (Вас., III, 1960, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катма — катма́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. катма — розм. Нема, немає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катма — КАТМА́, КАТМА́Є, пред., кого, чого, розм. Те саме, що нема́. – Чи ти ж хоч сорочку перемінив, чи, мабуть, у тебе й сорочки катмає?... Словник української мови у 20 томах
  4. катма — НЕМА́Є (НЕМА́) предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́ (КАТМА́Є рідко) розм., ЧОРТМА́ (ЧОРТМА́Є рідко) розм., ТРЯСЦЯМА́ розм. рідко, БІ́ГМА́ заст. Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався. Словник синонімів української мови