каторжний
КА́ТОРЖНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ка́торга 1, 2.
Яків знав, як важко втекти з Сахаліну. Від материка каторжний острів відділяє широка смуга морської води – Татарська протока (О. Донченко);
Он там, на ґанку каторжної тюрми, показався старенький і сивенький, скарлючений недолею дідусь (М. Сиротюк);
// у знач. ім. ка́торжний, ного, ч.; ка́торжна, ної, ж. Те саме, що ка́торжник 1, ка́торжниця.
Із нор золото виносять, Щоб пельку залити Неситому!.. То каторжні (Т. Шевченко);
– Я, – каже, – жінки не неволю роботою... Хай оддише. Вона не худобина, не каторжна яка, щоб цілий вік свій працювати (М. Коцюбинський).
2. перен. Надзвичайно тяжкий, виснажливий; нестерпний.
– Бідний ти мій кравчик, Аврум Марчик! За тією працею тяжкою, каторжною це ж ти не бачив, як сонечко світить, як сади розцвітають (С. Васильченко);
Це була каторжна хідня. Потемки, прикований зором до лугу збоку й до темряви спереду, він недобачав ні ям, ні ровів, ні пеньків (І. Багряний);
То була страшна і каторжна робота. Вони вичерпували воду, а вона знову й знову заливала шлюпку (В. Кучер);
Мати не вельми й переймалася своєю каторжною працею (П. Загребельний).
3. перен., розм. Який завдає шкоди, неприємностей; поганий, лихий.
Як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носить гречку в нори (з переказу);
Каторжні собаки, – од їх [них] не втечеш (О. Стороженко);
Так рипить ця каторжна снасть, що чуть аж у монастирі, навіть аж у церкві через одчинені двері (І. Нечуй-Левицький);
Каторжна негода зруйнувала усі мої плани (М. Коцюбинський);
// у знач. ім. ка́торжний, ного, ч.; ка́торжна, ної, ж. Те саме, що ка́торжник 2, ка́торжниця.
– Прокляті! каторжні! ні суда [суду] на вас, ні права немає!.. – кричав він (Панас Мирний);
– Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався [визвірявся] на неї батько, вертаючись п'яний з шинку і заточуючися по хаті (Б. Грінченко).
Ка́торжні робо́ти див. робо́та.
◇ (1) Як ка́торжний, зі сл. працювати, турбуватися і т. ін. – дуже, надмірно, надто багато.
[Храпко:] Я вже старий.., а я, як той каторжний, день у день турбуюся та клопочуся (Панас Мирний);
Нікуди я не поспішаю, ніхто мене не викликає на фабрику телефоном, я працюю, як каторжний (Ю. Яновський);
[Конопліцький:] А ти трохи подався, мій дорогий Миколко. Видно, працюєш, як каторжний (О. Коломієць).
Значення в інших словниках
- каторжний — ка́торжний прикметник Орфографічний словник української мови
- каторжний — [каторжнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- каторжний — -а, -е. 1》 Прикм. до каторга. || у знач. ім. каторжний, -ного, ч.; каторжна, -ної, ж. Те саме, що каторжник, каторжниця. 2》 перен. Надзвичайно важкий, зморний; дуже, нестерпно тяжкий. Каторжна праця. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каторжний — як ка́торжний, зі сл. працюва́ти, турбува́тися і т. ін. Дуже, надмірно, надто багато. (Храпко:) Я вже старий.., а я як той каторжний день у день турбуюся та клопочуся (Панас Мирний); Нікуди я не поспішаю, ніхто мене не викликає на фабрику телефоном, я працюю, як каторжний (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
- каторжний — Ка́торжний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каторжний — КА́ТОРЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ка́торга. — Кому вона вдалася оця муштра?.. для чого?..— думали вони, вертаючись з учення. Здавалася вона їм гірше каторжної роботи (Мирний, І, 1949, 222); Яків знав, як важко втекти з Сахаліну. Словник української мови в 11 томах
- каторжний — Каторжний, -а, -е 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. Словник української мови Грінченка