каторжник
КА́ТОРЖНИК, а, ч.
1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі.
Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його [нього] схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (С. Васильченко);
Знав [Андрій], що і мати жива та побивається за наймолодшим, за тим каторжником (І. Багряний);
– Закували коваля Єгора жандарми у залізні пута та й погнали етапом, з такими ж каторжниками, як він, на Сибір (І. Цюпа);
Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні. Блискавки освітлювали їм путь. Жандарми їхали верхи (Н. Рибак).
2. лайл. Злодій, негідник.
– Ви не грек, а якийсь дезертир з Афона, а може, й каторжник, пройдисвіт! – лаявся Палладій через поріг (І. Нечуй-Левицький);
– Лишенько ти моє несправедливе. Хлопцям допомiг, а мене вiдштовхуєш! Каторжник, ти прийшов до мене без серця. Чому я тебе не стрiла ранiше? (Р. Андріяшик).
Значення в інших словниках
- каторжник — ка́торжник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- каторжник — -а, ч. 1》 Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. 2》 лайл. Злодій, негідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каторжник — КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н. Словник синонімів української мови
- каторжник — КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (Вас. Словник української мови в 11 томах
- каторжник — Каторжник, -ка м. Каторжникъ. Словник української мови Грінченка