1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каторжник

ка́торжник

-а, ч.

1》 Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі.

2》 лайл. Злодій, негідник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каторжник — ка́торжник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каторжник — КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його [нього] схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (С. Словник української мови у 20 томах
  3. каторжник — КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н. Словник синонімів української мови
  4. каторжник — КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. каторжник — Каторжник, -ка м. Каторжникъ. Словник української мови Грінченка