каторжник

КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н. Рибак); Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (О. Донченко); Співа закутий у кайдани На палубі старий варнак (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каторжник — ка́торжник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каторжник — -а, ч. 1》 Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. 2》 лайл. Злодій, негідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каторжник — КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його [нього] схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (С. Словник української мови у 20 томах
  4. каторжник — КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. каторжник — Каторжник, -ка м. Каторжникъ. Словник української мови Грінченка