катражка
КАТРА́ЖКА, и, ж., розм.
Зменш. до катра́га.
Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку (Сл. Б. Грінченка);
Повсякденне життя родини проходило у меншому приміщенні, де була піч, яку наприкінці XIX ст. замінила грубка, а їжа готувалася на плиті у спеціальній комірчині (катражці) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me