катів
КА́ТІВ, това, тове.
1. Прикм. до кат 1.
Він гукнув: “Смерть німецьким загарбникам!” і скочив до безодні, не чекаючи доторку катової руки (Ю. Яновський);
Востаннє упала катова сокира. По майдану пронеслося тихе зітхання (В. Малик);
Шафіров, полежавши на пласі, в яку катова сокира ввігналася біля самісінької його голови, поїхав у холодне сибірське заслання (Ю. Мушкетик).
2. лайл. Уживається в знач. бісів, чортів.
Мордувати ж не по-людському – то не лицарське діло, а катове... От що! (А. Кащенко);
– Ой леле! Це ж, мабуть, катові діти вогнище не загасили як слід! (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катів — ка́тів прикметник Орфографічний словник української мови
- катів — -това, -тове. 1》 Прикм. до кат 1). 2》 лайл. Уживається в знач. бісів, чортів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катів — КА́ТІВ, това, тове. 1. Прикм. до кат 1. Він гукнув: «Смерть німецьким загарбникам!» і скочив до безодні, не чекаючи доторку катової руки (Ю. Янов., Мир, 1956, 164). 2. лайл. Уживається в знач. бісів, чортів. — Надозолила мені катова дзундзуриха (Вовчок, VI, 1956, 265). Словник української мови в 11 томах
- катів — Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту! Словник української мови Грінченка