катя
КАТЯ́, виг.
Уживається під час цькування мисливцями зайця.
Де узявся справді заєць, Остап “катя!” крикнув, Зараз і піймав диявол, Заєць і не пікнув (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катя — (-і) ж.; крим., мол. Сто грошових одиниць. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 417. Словник жарґонної лексики української мови
- катя — Катя́! меж. Крикъ на зайца. Дивись, дивись, заєць, заєць! От же дорогу перебіг! Катя, катя! га-га, га-га!.. Бач, і перебіг! О. 1861. V. Ніс. 66. Словник української мови Грінченка