1. Словник української мови Грінченка

катя

Катя́!

меж. Крикъ на зайца. Дивись, дивись, заєць, заєць! От же дорогу перебіг! Катя, катя! га-га, га-га!.. Бач, і перебіг! О. 1861. V. Ніс. 66.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катя — КАТЯ́, виг. Уживається під час цькування мисливцями зайця. Де узявся справді заєць, Остап “катя!” крикнув, Зараз і піймав диявол, Заєць і не пікнув (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  2. катя — (-і) ж.; крим., мол. Сто грошових одиниць. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 417. Словник жарґонної лексики української мови