1. Словник жарґонної лексики української мови

катя

(-і) ж.; крим., мол. Сто грошових одиниць. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 417.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катя — КАТЯ́, виг. Уживається під час цькування мисливцями зайця. Де узявся справді заєць, Остап “катя!” крикнув, Зараз і піймав диявол, Заєць і не пікнув (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  2. катя — Катя́! меж. Крикъ на зайца. Дивись, дивись, заєць, заєць! От же дорогу перебіг! Катя, катя! га-га, га-га!.. Бач, і перебіг! О. 1861. V. Ніс. 66. Словник української мови Грінченка