1. Словник української мови у 20 томах

кахльовий

КАХЛЬОВИ́Й, а́, е́, рідко.

Те саме, що кахля́ни́й.

В широких отворах вікон біліли кахльові печі, немов зуби в щелепах кістяка (М. Коцюбинський);

Тисячний раз слухала кахльова піч завжди таких самих розмов (Б.-І. Антонич);

Я смалив цигарку, притулившись у кутку бiля теплої кахльової печi, i боявся сколихнути тихий плин жiночої журби (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахльовий — кахльови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. кахльовий — -а, -е, рідко. Те саме, що кахляний. Кахльова грубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахльовий — Кахльови́й = ка́хельний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кахльовий — КАХЛЬОВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що кахля́ни́й. Кахльова грубка. Словник української мови в 11 томах
  5. кахльовий — Кахльовий, -а, -е = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г. Словник української мови Грінченка