1. Словник української мови у 20 томах

качини

КАЧИ́НИ, ів, мн. (одн. качи́н, а, ч.; качи́нка, и, ж.).

Народ, що живе перев. у Південно-Західному Китаї та гірських районах Бірми.

Основні заняття качинів – землеробство, тваринництво, рибальство (з наук. літ.);

Разом з іншими народами Бірми качини активно боролися за незалежність країни (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. качини — -ів, мн. Народ на Півночі Бірми та у Південно-Західному Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови