качиний
КАЧИ́НИЙ, а, е.
Прикм. до ка́чка¹.
Вишукав я тут качине гніздечко і дуже пильнував (Марко Вовчок);
Дівчина кидала з миски зерно й кавалочки хліба у галасливу юрбу, і там, де вони падали, одразу здіймався ґвалт на всіх курячих, гусячих і качиних мовах (Л. Старицька-Черняхівська);
З-за густих заростів очерету, куги та верболозу доносилися пташині голоси: качине крякання, гусяче ґелґотання та ячання лебедів (В. Малик);
// Такий, як у качки.
До чаю вийшла з кімнати Маня, заспана, апатична, невесела. Вона перейшла світлицю качиною, неначе старечою ходою й сіла біля матері (І. Нечуй-Левицький);
Він важкодум, з грубим широким обличчям і качиним розплесканим носом (О. Гончар);
Усі семеро були майже на одне лице – кругловиді, смагляві, з качиними носами й лискучими очима (В. Шкляр).
Значення в інших словниках
- качиний — качи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- качиний — -а, -е. 1》 Прикм. до качка I. || Такий, як у качки. 2》 у знач. ім. качині, -их, мн. Водоплавні свійські й дикі птахи родини качок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- качиний — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
- качиний — Качи́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- качиний — КАЧИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ка́чка¹. Вишукав я тут качине гніздечко і дуже пильнував (Вовчок, VI, 1956, 312); Племінні качині ферми.. організовують вирощування каченят на водоймі (Колг. енц., І, 1956, 557); // Такий, як у качки. Словник української мови в 11 томах
- качиний — Качиний, -а, -е Утиный. Це качине яйце. Канев. у. Словник української мови Грінченка