качиний
КАЧИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до ка́чка¹.
Вишукав я тут качине гніздечко і дуже пильнував (Вовчок, VI, 1956, 312);
Племінні качині ферми.. організовують вирощування каченят на водоймі (Колг. енц., І, 1956, 557);
// Такий, як у качки.
До чаю вийшла з кімнати Маня, заспана, апатична, невесела. Вона перейшла світлицю качиною, неначе старечою ходою й сіла біля матері (Н.-Лев., V, 1966, 233);
Він важкодум, з грубим широким обличчям і качиним розплесканим носом (Гончар, Людина.., 1960, 50).
2. у знач. їм. качи́ні, их, мн. Водоплавні свійські й дикі птахи родини качок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- качиний — качи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- качиний — -а, -е. 1》 Прикм. до качка I. || Такий, як у качки. 2》 у знач. ім. качині, -их, мн. Водоплавні свійські й дикі птахи родини качок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- качиний — КАЧИ́НИЙ, а, е. Прикм. до ка́чка¹. Вишукав я тут качине гніздечко і дуже пильнував (Марко Вовчок); Дівчина кидала з миски зерно й кавалочки хліба у галасливу юрбу, і там, де вони падали, одразу здіймався ґвалт на всіх курячих, гусячих і качиних мовах (Л. Словник української мови у 20 томах
- качиний — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
- качиний — Качи́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- качиний — Качиний, -а, -е Утиный. Це качине яйце. Канев. у. Словник української мови Грінченка