кашка
КА́ШКА, и, ж.
1. Пестл. до ка́ша 1.
– От я .. Кашку діточкам варила (Л. Глібов);
Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина).
2. перен. Те саме, що ка́ша 2.
Його казанок знав і лободяну кашку, й коріння рогозу, й навіть берестяну кору (Ю. Мушкетик);
При роздавлюванні ягід брусниць одержують соковиту кашку (з наук. літ.);
Корпус підводного човна, який напирає на цю масу своєю носовою частиною під тиском дюз, перетворює льодову кашку на воду і прочищає собі таким чином шлях далі (із журн.).
3. розм. Дрібні квіти різних трав'янистих рослин або дерев.
Кашка розкрила скрізь парасольки (М. Коцюбинський);
Срібний полин ріс кущами, пнувся вгору і передчасно почав викидати золоту кашку цвіту (О. Донченко);
Під ногами кашка й чебрець виділяє свої пахощі, у Трихоновому житі підпідьомкає, не дивлячись на вечір, перепелиця (У. Самчук);
Гармати котяться по м'якій лісовій траві; на шинах блищать розчавлені дикі полуниці й зерна зеленої кашки (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- кашка — ка́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кашка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до каша 1). 2》 перен. Зменш. до каша 2). 3》 розм. Дрібні квіти на різних трав'янистих рослинах або на деревах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашка — ІКРА́ (яєчка риб як продукт харчування), КАВ'Я́Р заст., КА́ШКА заст. Штукаренко підійшов до столу, взяв виделку, колупнув паюсну ікру (С. Голованівський); Привозив (Петро Ярош) у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (М. Стельмах) Словник синонімів української мови
- кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ка́ша 1. — От я.. Кашку діточкам варила (Гл., Вибр., 1951, 234); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах
- кашка — Кашка, -ки ж. 1) ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у. 3) Внутренности насѣкомыхъ. Словник української мови Грінченка