кашка
КА́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ка́ша 1.
— От я.. Кашку діточкам варила (Гл., Вибр., 1951, 234);
Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1957, 98).
◊ Покуштува́ти (скуштува́ти) бере́зової ка́шки — те саме, що Покуштува́ти (скуштува́ти) бере́зової ка́ші ( див. ка́ша).
2. перен. Зменш. до ка́ша 2.
При роздавлюванні ягід брусниць одержують соковиту кашку (Лікар. рослини.., 1958, 152).
3. розм. Дрібні квіти на різних трав’янистих рослинах або на деревах.
Кашка розкрила скрізь парасольки (Коцюб., II, 1955, 214);
Срібний полин ріс кущами, пнувся вгору і передчасно почав викидати золоту кашку цвіту (Донч., Дочка, 1950, 26);
Нам Азов’я вітрами засвище, кине кашкою — цвітом верби… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашка — ка́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кашка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до каша 1). 2》 перен. Зменш. до каша 2). 3》 розм. Дрібні квіти на різних трав'янистих рослинах або на деревах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашка — КА́ШКА, и, ж. 1. Пестл. до ка́ша 1. – От я .. Кашку діточкам варила (Л. Глібов); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина). 2. перен. Те саме, що ка́ша... Словник української мови у 20 томах
- кашка — ІКРА́ (яєчка риб як продукт харчування), КАВ'Я́Р заст., КА́ШКА заст. Штукаренко підійшов до столу, взяв виделку, колупнув паюсну ікру (С. Голованівський); Привозив (Петро Ярош) у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (М. Стельмах) Словник синонімів української мови
- кашка — Кашка, -ки ж. 1) ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у. 3) Внутренности насѣкомыхъ. Словник української мови Грінченка