1. Словник української мови в 11 томах

кашкет

КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком.

Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами ..та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб., І, 1955, 138);

Він, кашляючи, підвівся, взяв кашкет, пішов до дверей (Шиян, Баланда, 1957, 59).

Зало́млювати (заломи́ти) кашке́та див. зало́млювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашкет — (головний убір) картуз, (з м'яким козирком) кепі, кепка. Словник синонімів Полюги
  2. кашкет — кашке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кашкет — див. КАРТУЗ. Словник синонімів Караванського
  4. кашкет — [кашкет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. кашкет — -а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами .. та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (М. Словник української мови у 20 томах
  7. кашкет — КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Словник синонімів української мови
  8. кашкет — Кашке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)