кашкет
КАШКЕ́Т, а, ч.
Чоловічий головний убір із козирком.
Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами .. та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (М. Коцюбинський);
Дідусь у чорному кашкеті залізничника перехопив мій здивований погляд і махнув на те запустіння рукою (М. Бажан);
Він, кашляючи, підвівся, взяв кашкет, пішов до дверей (А. Шиян);
Полюбляв чоботи з високими підборами та завжди натягав кашкет аж на брови (М. Сиротюк);
Доля під виглядом міліцейського кашкета піднімалася сходами так повільно, що Сідалковському хотілося вигукнути, за що тому гроші платять (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашкет — (головний убір) картуз, (з м'яким козирком) кепі, кепка. Словник синонімів Полюги
- кашкет — кашке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кашкет — див. КАРТУЗ. Словник синонімів Караванського
- кашкет — [кашкет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- кашкет — -а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашкет — КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Словник синонімів української мови
- кашкет — Кашке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами ..та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб. Словник української мови в 11 томах