1. Словник української мови у 20 томах

кашкетик

КАШКЕ́ТИК, а, ч.

Зменш. до кашке́т.

Зняв [Яків ] з голови свій кашкетик (С. Васильченко);

Діти рядочками стояли обабіч діда й баби, у парадних кашкетиках і чобітках (І. Багряний);

Ми позривали кашкетики, а Микола одійшов від пролому, забився в найтемніший куток (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашкетик — кашке́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кашкетик — -а, ч. Зменш. до кашкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кашкетик — КАШКЕ́ТИК, а, ч. Зменш. до кашке́т. Зняв [Яків ] з голови свій кашкетик (Вас., II, 1959, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. кашкетик — Кашке́т, -та м. = каскет. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. ум. кашке́тик. Словник української мови Грінченка