кашкет
КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Довженко); Старий солдатський картуз, мабуть, подарунок якогось фронтовика, зсунувся на потилицю (С. Журахович); Твердохліб підійшов до чоловіка в новій кашкетці (А. Головко); — Коли б іще хоч новеньку свитку пошили батько та козирок новий купили (С. Васильченко); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (П. Дорошко); Він взяв свою сіру з коричневими крапками кепку-восьмиклинку (М. Рудь); — Документи перевіряють, — обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- кашкет — (головний убір) картуз, (з м'яким козирком) кепі, кепка. Словник синонімів Полюги
- кашкет — кашке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кашкет — див. КАРТУЗ. Словник синонімів Караванського
- кашкет — [кашкет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- кашкет — -а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами .. та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (М. Словник української мови у 20 томах
- кашкет — Кашке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами ..та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб. Словник української мови в 11 томах