1. Орфоепічний словник української мови

кашкет

кашке́т

[кашкет]

-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашкет — (головний убір) картуз, (з м'яким козирком) кепі, кепка. Словник синонімів Полюги
  2. кашкет — кашке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кашкет — див. КАРТУЗ. Словник синонімів Караванського
  4. кашкет — -а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами .. та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (М. Словник української мови у 20 томах
  6. кашкет — КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Словник синонімів української мови
  7. кашкет — Кашке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кашкет — КАШКЕ́Т, а, ч. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами ..та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб. Словник української мови в 11 томах