каюр
КАЮ́Р, а, ч.
Погонич оленів або собак, запряжених у нарти.
Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каюр — каю́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- каюр — -а, ч. На Півночі – назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каюр — каю́р (ненецьке) погонич запряжки собак. Словник іншомовних слів Мельничука
- каюр — КАЮ́Р, а, ч. На Півночі — назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти. Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (Багмут, Щасл. день.., 1959, 183). Словник української мови в 11 томах